Спогад...

Зів'яле литстя у моїй душі,
Колись воно згорить в летючий попіл,
Це спогади: яскраві, радісні, сумні, смішні,
Між ними не існує поділ.

Так часто миттю вирина,
Той тиждень щірого кохання,
От я згадаю, п'ять хвилин, і все мина,
Лиш зовні радість, а в середині пекуть страждання.

Хоч пам'ятаю ті щасливі дні,
Обійми і цілунки ніжні,
І все було там, як в мрійливім сні,
Але лишилось спогадом у тому тижні.

А зараз що???.. В душі печаль,
І дим огидний з сигарети,
Та що так вийшло, звісно, жаль,
Про тебе спогади, а не куплети.

І над осиплим листям здійметься туман,
Та дихати я буду пустотою ,
Ми випили любові наш лиман,
Ти вибачай, але уже я не з тобою...

Ось я сижу й пишу це все для вас,
А серце болем у грудях зжимає,
Хтось прочитав нажав на «клас»,
Але насправді так в житті буває!!!!!

Обсудить у себя -1
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети: